Технологія вирощування грибів
Приміщення. Для вирощування грибів можна пристосувати такі приміщення: підвали, сараї, парники, теплиці, шахти, каменоломні, печери тощо. Однак, щоб досягти оптимальних умов мікроклімату, необхідно оснастити приміщення спеціальними пристроями. Адже, культиваційні споруди повинні бути добре вентильованими, повітря в них повинно розподілятися рівномірно. Всередині необхідно підтримувати постійну температуру, відповідно до вимог культури у будь-який період розвитку, при цьому сонячне світло не повинно проникати в приміщення. Вологість повітря в приміщенні необхідно підтримувати на рівні 90 % (± 5%).
При використанні підвалу для вирощування грибів, необхідно враховувати те, що він не повинен бути надто сирим, до нього не повинні потрапляти верхові та ґрунтові води, а температура навіть взимку не повинна опускатися до позначки 12-15°С. Найзручнішими серед підземних споруд вважаються каменоломні та печери, що знаходяться на глибині 20-25 м під поверхнею землі. Температура і вологість в них протягом року стабільні – в межах 12-15°С і 85-90% відповідно.
Компост. За порадами спеціалістів компост краще купувати у надійного виробника. Та можна самостійно навчитися робити його правильно. Готують компост з таких компонентів: солома, курячий послід, кінський гній та вода, додають також гіпс. Приготування компосту починають з укладання рівним шаром соломи, висота якого має сягати 30 см, ширина та довжина залежить від підготовленої площі. Кінський гній укладається на поверхню соломи. Далі рівномірно розподіляється сухий пташиний послід. Усі матеріали добре зволожуються – поливаються зі шлангу водою та ущільнюються. Таким чином укладається 5-6 шарів.
Для утримання вологи в компості, наносять покривну суміш (наприклад, торф) 25-32 кг на 1 м площі, шаром 4-6 см. Далі покривний ґрунт розпушують, та вирівнюють, ущільнюючи його. Вирівнювання шару забезпечить рівномірне розростання міцелію та краще зволоження покривного ґрунту. Однак не варто занадто ущільнювати його, не варто також піднімати його грудкувату структуру.
Для вирощування грибів також використовують дикоростучі грибниці. В місцях, де влітку спостерігається поява печериць (поблизу тваринницьких ферм, на звалищах або пасовищах) з-під верхнього шару ґрунту, вибирають щільні шматки землі, пронизані нитками грибниці. Перед посадкою грибниці варто розмножити в теплиці, парнику або в підвалі в ящиках з компостом. Для цього в компост, шар якого повинен складати не менше 60 см, на глибину 10 см через кожні 25-30 см вносять заготовлені шматки грибниці. Щоб субстрат не пересихав, зверху обов’язково слід насипати вологий ґрунт. Пронизану білими тонкими нитками товщу субстрату просушують в затіненому місці, а до моменту посадки зберігають в прохолодному сухому приміщені.
Збір врожаю. Вирощені в закритих приміщеннях гриби плодоносять протягом 2-4 місяців, за цей період з кожного метра квадратного можна зібрати 15-16 кг грибів. В залежності від умов вирощування можна очікувати і більші врожаї. Плодоношення відбувається хвилями, активне зростання різко змінюється спадом, коли гриби майже повністю зникають або де-не-де проростають поодиноко. А вже за тиждень спостерігається настання другої хвилі. Кількість таких хвиль може сягати семи. Найбільшу кількість грибів – приблизно 70 % всього врожаю – можна зібрати при другій та третій хвилі.
Збирають гриби в стадії зрілості. Визначити яку можна за станом плівки та кольором пластинок гриба. Розірвана плівка і темно-коричневі пластинки свідчать про перезрілість грибів. Вживання їх у їжу може викликати важке отруєння. При зніманні гриба важливо не пошкодити плодове тіло та саму грибницю. Робити це слід, викручуючи гриб з ґрунту, а місце розриву слід присипати покривною землею.
